Ще здавна церкви, присвячені одному з найбільш шанованих святих — Миколаю Чудотворцю, становили більшу частину від всіх київських храмів. Багато з них не дійшли до нас, оскільки були зруйновані в радянську епоху. В даному матеріалі пропонуємо короткий огляд зруйнованих київських храмів святого Миколая.
Микільський Військовий собор на Печерську
Микільський Військовий або Великий Микільський собор — головний храм Пустинно-Микільського монастиря. Його звели в 1690-1696 роках на кошти гетьмана Івана Мазепи в стилі українського бароко. У 1934 році собор зруйнували, а сьогодні на його місці знаходиться Київський Палац дітей та юнацтва (поруч з площею Слави). До речі, дзвіниця собору розташовувалася практично на місці нинішнього готелю «Салют».
Малий Микільський собор
Коли в 1696 році був зведений собор Пустинно-Микільського монастиря, поруч розташовану стару дерев’яну церкву стали називати «Малим Миколою». На її місці новий кам’яний бароковий храм збудували в 1715 році. У 1831-му Великий собор передали військовому відомству, а ченці були переведені в Малий. Комплекс монастиря зруйнували в першій половині 1930-х років.
Микільська церква Михайлівського Золотоверхого монастиря
Цей храм був побудований при покоях настоятеля в 1855-1856 роках. Радянська влада закрила церкву в 1927 році, після чого будівля використовувалася як клуб для пролетарського студентства. У 1935-1936 роках корпус з церквою були знищені. Відзначимо, що це єдиний храм монастиря, що не відновлений при його відродженні.
Каплиця св. Миколи біля Ланцюгового мосту
Інша назва цієї каплиці — Олександро-Невська. Споруджена в 1865-1867 роках при сходженні з Миколаївського Ланцюгового мосту. Цей міст був практично в тому ж місці, де розташований нинішній міст-метро, а каплиця — в районі станції метро «Дніпро». Її закрили в 1923 році, а зруйнували в 1926-му.
Церква св. Миколи в Святошино
На початку ХХ століття на західній околиці Києва активно забудовувалися Святошинські дачі. У 1907 році за проектом архітектора М. Горденіна та на пожертвування дачників побудували дерев’яний Микільський храм, який освятив митрополит Київський Флавіан (Городецький). Храм зруйнували в кінці 1950-х років. Місце, де знаходилася церква, сьогодні незабудоване — тут з 2015 року розташований сквер імені Василя Стуса.
Миколаївська церква в Микільській слобідці
Микільська слобідка — історична місцевість в лівобережному Києві. Свого часу ці землі належали до Пустинно-Миколаївського монастиря, від якого слобідка отримала свою назву. Церкву спорудили в кінці XIX століття, а зруйнували в 1961-му році. Вона розташовувалася біля сучасного Броварського проспекту, в районі станції метро «Лівобережна». Цей Миколаївський храм знаменитий тим, що 1910 року тут обвінчалися Микола Гумільов і Анна Ахматова.
Церква Миколи Доброго
Цей храм розташовувався недалеко від Контрактової площі на Подолі. Зведений в 1807 році, а зруйнований в 1937-му. Від церкви залишилася дзвіниця, яка з 1990-х років служить храмом.
Церква святого Миколая на руїнах Десятинної церкви
Храм був зведений за розпорядженням Київського митрополита Петра (Могили) в 1636 році. Майже через два століття її розібрали, а в 1842 році побудували нову Десятинну церкву.
Миколаївська домова церква на Липках
Цей храм був влаштований в 1863 році в прибудові палацу Київського генерал-губернатора, під час правління Миколи Анненкова, який знаходився на розі нинішніх вулиць Інститутської і Шовковичної. Храм вражав відвідувачів своєю розкішшю, що поєднувалася з хорошим смаком в оформленні. Церква була доступною для всіх жителів Липок та відігравала роль громадського центру. Її разом з будинком підірвали в 1920 році.
Церква св. Миколая при 1-й чоловічій гімназії
Гімназія разом з домовою церквою на Бібіковському бульварі, 14 (нині бульвар Т. Шевченка) були побудовані в 1857 році. Храм розташовувався на другому поверсі. Його ліквідували в 1919 році.
Церква св. Миколая при 4-й чоловічій гімназії
Домовий храм св. Миколи при четвертій чоловічої гімназії (нині будівля на Великій Васильківській, 96) був побудований в 1899 році. Ліквідовано в 1919 році.
Недобудований храм св. Миколая на Звіринці
Храм почали будувати в 1916 році в пам’ять солдатів, загиблих у Першій Світовій війни. У 1917 році споруду практично довели до кінця, проте по причині революційних подій так і не завершили. У 1918 році вона встояла при великому вибуху порохових складів. Сьогодні в недобудованому храмі розміщується лабораторія Інституту проблем міцності (вул. Тімірязєвська, 2, навпроти центрального ботсаду).
Миколо-Либідська церква
Приблизно в 1915-1916 роках під час Першої світової війни біля станції Київ-Товарний була відкрита церква святого Миколая, точне місце розташування якої невідомо. Відступаючи з міста, поляки в 1920 році спалили споруди станції, в тому числі й храм. Тоді ж неподалік почалися роботи з облаштування дерев’яного барака під церкву. Її закрили в 1927 році. Храм розібрали, а місце, де він стояв, не забудовано і нині (поруч з будинком по вулиці Ямська, 2).
Миколаївська домова церква в Лаврі
Цей маленький храм розташовувався в одній з кімнат резиденції Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира (Сабодана) з кінця 1990-х років. У 2014 році, після його смерті, в ході перебудови будівлі резиденції, храм розібрали.
Храми поруч з Києвом
Церква святого Миколая в Межигірському монастирі
Межигірський монастир знаходився в ур. Межигір’я поблизу нинішнього села Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл. Згадки про обитель з’являються в джерелах з XIV ст., але за деякими припущеннями вона вважається однією з перших на Русі. Монастирська Миколаївська була збудована в 1609 році, а зруйнували її за радянської влади в середині 1930-х років разом з усім монастирем.
Церква святого Миколая Пустинно-Миколаївського Задеснянського монастиря
У тому ж районі, що і попередній храм, колись знаходився Пустинно-Миколаївський Задеснянський монастир. Він був заснований нащадками великої княгині Ольги в містечку Ольжичі, що поруч з сучасним селом Новосілки, приблизно в 16 км від Києва. У 1786 році обитель закрили, і вона діяла як парафіяльний храм. У 1930-х роках Микільську церкву закрили, а в 1950-ті — зруйнували. На місці колишнього монастиря заснували притулок для хворих дітей, а пізніше міліцейські установи. У 2003 році тут був побудований сучасний храм святителя Миколая.