Києво-Печерська Лавра. Історія та фотографії

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра — найвідоміший український монастир в світі та найбільший монастир на теренах України. На її території розташовано близько півтора сотні пам’ятників архітектури та історії.

Києво-Печерська Лавра. Історія та фотографії

Лаврський архітектурний комплекс розмістився на декількох Печерських пагорбах поблизу Дніпра на правобережній частині міста. Історія Києво-Печерської обителі починається в середині XI століття, коли на цьому місці в печерах оселилися перші монахи. Звідси походить як назва самого монастиря, так і району — Печерськ.

Києво-Печерська Лавра

У 1051 році  уродженець Чернігівщини монах Антоній повернувся з Афону (чернеча гора в Греції) й оселився в печері, ймовірно викопаній ще варягами. Преподобний Антоній вів дуже строге життя, чим прославився на Русі. Недарма за ним закріпилося іменування «засновника руського чернецтва».

foto_kievo_pecherskoy_lavry_28

Поступово кількість ченців зростало, що призвело до утворення міцної монашої спільноти. Дуже швидко число братії збільшилось до сотні і за клопотанням святого Антонія, Київський князь Ізяслав дарував молодій обителі пагорб зверху печер. Монастир став розростатися швидкими темпами.

Наступним настоятелем обрали преподобного Феодосія, який зробив великий внесок у формування монастиря. Ігумен ввів суворий звід правил, що регламентував внутрішній устрій чернечої спільноти.

Києво-Печерська Лавра. Історія та фотографії

Життя насельників печерної обителі розцінювався як моральний подвиг. Тому князі та знатні містяни допомагали монахам, передаючи їм земельні ділянки, провіант, гроші та ін.

Обитель зробила неоціненний внесок у становлення культури і науки як нашої країни, так і сусідніх. В XI столітті тут зароджується літописання. У 1113 році монах Нестор, відомий як Літописець, закінчив першу хроніку з історії нашої держави — «Повість минулих літ». Паралельно тут створюється значна книгозбірня. У тому ж XI столітті еволюціонує й образотворче мистецтво, пов’язане з ім’ям першого іконописця на Русі — ченця Аліпія. Тут також зародилася медицина Київської Русі. Найвизначнішим лікарем був святий  Агапіт. До лікарів-монахам за медичною допомогою прямували навіть київські князі.

Києво-Печерська Лавра. Історія та фотографії

Поступово Лавра став духовним ядром всієї держави. Тут утворився центр підготовки священства. Деякі ченці вели місіонерську діяльність у ще непросвітлених світлом християнства землях. Крім цього, на початку 1200-х років з лаврської братії в різні єпархії Русі було висвячено 50 ієрархів.

Києво-Печерська Лавра. Історія та фотографії

Після заснування монастиря, значною подією в його літописі стала закладка головного храму — Успенського собору. Це сталося 1073 року, а будівництво було завершено за 10 років. В середині 1108 року  завершилося будівництво унікальної кам’яної Троїцької надбрамної церкви, яка також виконувала оборонно-охоронні функції. Через 900 років храм діє до сьогодні. Наприкінці XII століття навколо обителі звели кам’яну стіну.

У 1159 році монастирю надається статус «лаври» (лаврами називають багатолюдні монастирі).

foto_kievo_pecherskoy_lavry_24

За XI-XIII століття обитель пережила кілька руйнувань та потрясінь. Спочатку від нашестя половецького хана Боняка в 1096 році, в 1230-му — від землетрусу,  а у 1240-му — від навали хана Батия.

У XIII-XVI століттях Лавра залишалася культурним центром України. В 1470 на кошти князя Семена Олельковича був відбудований монастир разом з собор Успіння Пресвятої Богородиці.

Києво-Печерська Лавра. Історія та фотографії

Після Люблінської унії 1569 року Києво-Печерській Лаврі судилося стати одним з найголовніших центрів протистояння окатоличенню українського народу. Чималу роль в цьому відігравала братська друкарня, створена 1615 року.

З XVII століття починається офіційне причислення до лику святих монахів, які жили тут у попередні століття. У 1643 році сформований канон вже налічував 74 печерських подвжника.

Києво-Печерська Лавра. Історія та фотографії

У той час господарство Лаври сягнуло найбільших масштабів. У власність монастиря входило 3 міста, 7 містечок, 120 сіл та  хуторів з 56 тисячами кріпаків, кілька сотень промислових підприємств й торговельних установ.

У XVII столітті були проведені масштабні будівельно-реставраційні роботи. Комплекс будівель доповнили храми: святителя Миколая в Троїцькому Больницькому монастирірі, Аннозачатіївський, Різдва Богородиці, Хрестовоздвиженський, Антонія і Феодосія, Всіхсвятський.

foto_kievo_pecherskoy_lavry_05

З 1720  року почалася реставрація монастиря після пожежі 1718-го року, яка тривала майже півстоліття. У цей період утворився стиль українського бароко, в якому реставруються і декоруються Успенський собор та Троїцька надбрамна церква.

Поступово, до початку XVIII століття складається архітектурний ансамбль Лаври, що зберігся до нині.

foto_kievo_pecherskoy_lavry_10

Після революцій та переворотів 1917 року для чернечої спільноти, як і для всієї Церкви, настали важкі часи. Володіння Лаври передано у власність держави, на її місці засновано державний музей. У підсумку в 1930-му році монастир закрили.

Велика трагедія в історії обителі відбулася після початку Великої Вітчизняної війни — в 1941 році підірвали Велику Успенську церкву, від якої залишився лише один бічний вівтар.

foto_kievo_pecherskoy_lavry_13

В період 1941-61 роках давня Лавра на Печерських пагорбах ненадовго була відкрита, після чого духовне життя у ній знову призупинилося.

У ювілейний рік 1000-річчя Хрещення Київської Русі (1988) радянська влада передали Церкви Дальні печери з будівлями, а через 2 роки повернули й Ближні печери.
1990 року Лавру включили до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

foto_kievo_pecherskoy_lavry_33

У 2000 році завершилося відновлення та був звершений чин освячення Успенського собору. Після реставрації та розпису він був заново освячений 3 січня 2013 року. 6 липня 2016 року в Лаврі відбулося унікальна подія — в один день були освячені престоли семи монастирських церков.

Найбільш таємничим місцем у Лаврі вважаються печери, частина з яких – т.зв. «Ближні» та «Дальні», доступні для відвідин не тільки ченців монастиря, але і паломників і туристів. Тут покояться мощі 123 святих, які свого часу жили, працювали і молилися в Лаврі. Масове паломництво в печери почалося в XVII столітті, коли печери були впорядковані для відвідувачів. Печер, які збереглися в первозданному вигляді, сьогодні небагато, і вони закриті для відвідувачів, оскільки перебування в них небезпечно.

foto_kievo_pecherskoy_lavry_21

Адреса: вулиця Лаврська, 9-15.

Більше фотографій Києво-Печерської Лаври тут>>>

(Visited 16 times, 2 visits today)
Поділитися з любов'ю